Світ Добра

– Воно може колись і хочеться вирватися з-під виключно свого даху, коли маєш речі настільки захопливі й прекрасні, що часом хочеться вишити ними цілий світ. Це у хвилини екстазу, коли п’яний від... того, для чого у самого не вистачає слів, щоб це висловити. Наша мова убога й неспроможна для змалювання таких речей. Але коли хміль проходить, коли знову встаєш з ліжка, тоді розумієш, що які б прекрасні речі часом не ставалися, вони тільки для НАС, і не для стороннього ока. Вони наші і більше нічиї. Вони те, що Бог дав нам і тільки нам, і більше нікому. Як у вівтар храму НІХТО не може заходити, окрім посвяченої особи, так і до нашого ложа ніхто не має заходити, і нікого не потрібно запрошувати, бо це тільки для нас двох, і тільки для нас двох, і більше нікого.

(Петро Муравій)

– ЗОЛОТІ СЛОВА. Та може б вистачило і одного, того з якого все почалось – ЛЮБОВ. Сам Господь завів людину у вівтар Життя давши відчути благодать Своєї величної Любові. Він подарував Її всім, для кожної Душі хоч краплину, але так, аби вистачало сили і самому Любити – Жити та радіти Життю.

Ніхто не може заходити окрім посвяченої особи і не заходить і не зайде, поки дороги до Бога не знайде. Бо те описане лише блідий відбиток, мов малюнок Любові на рівні Духу й Душі. То лише мозаїка, котру кожна Людина може скласти по-своєму. А автор (я) – може віддати творіння на осуд, а може подарувати, як часточку чогось значно більшого ніж фізичне кохання.

Тому, дозвольте мені вишивати Світ Прекрасним…

 Створено власними руками в домашніх умовах .Це збірка поезій з назвою "Світ Добра"  та продекламований вірш у вигляді пісні.

Тут є фото і збірка:

http://svitlana.ru/svitdobra.html